Міське життя поступово відрізає нас від природних стихій. Ми живемо в пластику й бетоні, дихаємо кондиціонованим повітрям і забуваємо, як звучить живе полум'я дров.
У традиційній лазні людина проходить повне коло перезавантаження. Земля дає полинові й дубові віники. Вогонь нагріває каміння. Вода перетворюється на цілющу пару, а Повітря наповнюється ароматами лісу. Коли людина виходить після третього заходу в річкову купіль, вона фізично відчуває, що скинула важкий вантаж кількох місяців стресу.
